Панічні атаки є поширеним явищем – приблизно 11 відсотків населення стикаються з ними. У когось трапляються в житті поодинокі панічні атаки, але у деяких людей розвивається з часом панічний розлад, що характеризується постійним занепокоєнням людини з приводу повторення або значущості панічних атак та поведінкою, спрямованої на запобігання повторення панічних атак, наприклад, уникаюча поведінка, коли людина перестає ходити в певні місця, уникає певних ситуацій. Уникаюча поведінка призводить до значних порушень в особистій, соціальній сферах функціонування.
Панічні атаки – це несподіваний сплеск інтенсивного страху або дискомфорту, який досягає піку протягом декількох хвилин, і за цей час з’являються чотири (або більше) симптоми:
страх втрати контролю над собою, страх втрати свідомості, страх збожеволіти, страх смерті;
з боку серцево-судинної системи: відчуття “перебоїв” у роботі серця, відчуття жару чи холоду, підвищення чи зниження тиску;
з боку дихальної системи: відчуття нестачі повітря, задишка, відчуття “кома” у горлі, непродуктивний кашель;
з боку ШКТ: сухість у роті, нудота, блювання, відрижка, біль у животі, запори або пронос;
з боку системи терморегуляції та потовиділення: відчуття ознобу, сильне потовиділення по всій поверхні тіла або локально;
з боку нервової системи: несистемне запаморочення, переднепритомний стан, тремор, тимчасовий розлад чутливості шкіри, що характеризується відчуттями печіння, поколювання, оніміння.
з боку м’язової системи: відчуття “напруги” в тілі, м’язові посмикування.

Тривалість панічної атаки зазвичай становить 15-30 хв. Панічні атаки можуть виникати в денний (найчастіше) та нічний час доби. Можуть будь спонтанними, а можуть виникати за певних ситуацій або обставин: у громадському транспорті, закритих або задушливих приміщеннях тощо. Панічна атака може провокуватися прийомом певних медикаментів або наркотичних речовин.
Куди ж звертатися, коли панічні атаки заважають жити?!
Є низка захворювань, які можуть проявлятися психовегетативними симптомами, як при панічних атаках. І тому спочатку потрібно завітати до сімейного лікаря, щоб виключити різні захворювання, без лікування яких, панічні атаки не зникнуть.
Це наступні хвороби:
1) ендокринні захворювання (захворювання щитовидної залози, феохромоцитома (пухлина надниркових залоз), передменструальний дисфоричний розлад);
2) соматичні захворювання (порушення ритму серця, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хвороба серця, бронхіальна астма, хронічна хвороба легень);
3) невролгічні хвороби (епілепсія, синдром постуральної тахікардії).
Якщо з вашим фізичним здоров’ям все добре, то далі потрібно звернутися до психіатра за призначенням медикаментозної терапії.
Існує багато лікарських препаратів, здатних усунути або значно зменшити тривожність, а також кількість та інтенсивність панічних атак.
Але панічні атаки часто відновлюються після припинення прийому препаратів і тому рекомендується крім медикаментозної підтримки паралельно звернутися до психолога, який в своїй роботі практикує когнітивно-поведінкову терапію.
Когнітивно-поведінкова терапія передбачає навчання пацієнтів розпізнавати та виправляти своє викривлене мислення та хибні переконання, які ведуть до підтримки та підвищення тривоги, а також передбачає зміну поведінки таким чином, щоб вона була більш адаптивною. Наприклад, якщо пацієнти відчувають в певних ситуаціях або місцях прискорення частоти серцебиття або задишку та страх, що у них станеться серцевий напад, їх научають:

*не уникати таких ситуацій;
*розуміти, що їхні побоювання є необґрунтованими;
*застосовувати повільне, контрольоване дихання або інші методи, що сприяють релаксації під час панічних атак.

матеріал психологині Антоніни Антонової