Казкотерапія – лікування казками, спільне з дітьми з інвалідністю відкриття тих знань, які живуть в душі та є психотерапевтичними в даний момент; розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього, процес підбору кожному своєї особливої казки.
Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці.
Діти з інвалідністю — це досить особливий контингент. Їх відрізняє ряд особливостей, головна з яких полягає в тому, що результати їх навчання і виховання педагоги та психологи чекають достатньо довго, діти не дають “зворотного зв’язку”, як їх однолітки, унаслідок органічного ураження головного мозку і як наслідок — порушення пізнавальної діяльності. Для того, щоб отримати, “відчути результат”, необхіднo використовувати в своїй роботі різні методи і прийоми навчального і виховного характеру.
І тут у великій мірі допомагає казка яка надає колосальну коригуючу дію. Казка не лише учить дітей переживати, радіти, співчувати, сумувати, але і стимулює їх до мовленнєвого контакту.
Таким чином, її значення розширюється до поняття “соціальна адаптація”, а значить казка відіграє важливу роль в комплексній корекції і компенсації грубих аномалій розвитку, підготовці дітей з “особливими потребами” до життя і праці.
Велике значення казки полягає в тому, що вона робить вирішальний вплив на формування емоційно-вольової сфери дитини.
Перше знайомство “особливої ” дитини з казкою завжди цікаве. Не дивлячись на те, що вона може поводитися під час цього знайомства по-різному: може виявити цікавість до якого-небудь персонажа казки, до пісеньки, яку виконує дорослий, до ілюстрацій казки. Цей інтерес, як правило, короткочасний. Але це вже результат, бо “особливі” діти взагалі можуть бути байдужі до подій, що відбуваються довкола них.
Казка позитивно впливає на сприйняття дітей з інвалідністю. Барвисті ілюстрації, красиві лялькові персонажі викликають у них позитивні емоції: радість, сміх. Діти поступово відкривають свій внутрішній світ. Казка підвищує мовну активність дітей. Навіть «немовні» діти намагаються звуконаслідувати персонажам казок на елементарному рівні
Казка робить великий вплив на поведінку дитини, заспокоює її, налаштовує на хороший лад. Казка позитивно впливає на розвиток міміки обличчя дітей з інвалідністю. Адже їм дуже складно довільно посміхнутися, насупити брови, опустити куточки рота, широко розкрити очі, закрити очі.
Казки спонукають дітей до зміни свого мімічного стану. Це особливо важливо для дітей з ДЦП, оскільки розвиток міміки для них, через їх дефект, украй утруднений.
Казка робить величезний вплив на корекцію психічних процесів дітей з інвалідністю:
- корекцію мислення (діти засвоюють послідовність епізодів казки, назви основних персонажів, основні звуконаслідування і т. д.),
- корекцію уваги (діти зосереджують увагу, утримують її порівняно довгий час),
- корекцію пам’яті (діти запам’ятовують імена основних героїв, характерні ознаки).
Фантастичний світ казки, наповнений чудесами, таємницями та магією, завжди приваблює дітей. Усі діти, незалежно від їх неповносправності, з радістю занурюються в уявний світ, активно діють в ньому, роблять спроби творчо його перетворити. Та нереальним цей світ здається тільки нам, дорослим. Дитина ж сприймає все, що відбувається в казці як реальність. Через казки дитина отримує знання про світ, про взаємовідносини між людьми, про проблеми та перешкоди, які виникають у житті.