Для Вас, батьки!

 
Поради батькам щодо безпечного використання комп’ютера для дитини:
– обмежуйте час використання комп’ютера: дитині до 6 років можна займатися не більше 15 хвилин на день, і то бажано з 1-2 перервами. дітям (7-8 років) можна збільшити час до 20 хвилин на день, з 9-12 років можна проводити за комп’ютером  до 25 хвилин, з 14 років до 30 хвилин;
-пам’ятайте, що робоче місце має бути добре освітлено, але при цьому на монітор не повинні потрапляти відблиски від лампи, або пряме сонячне світло. Стіл обов’язково повинен підходити дитині по росту. Під ноги поставте підставочку і стежте за тим, щоб дитина тримала спину рівно, а голову прямо. Екран повинен бути розташований на відстані 70 см від очей;-робіть гімнастику для очей;
-контролюйте якість ігор і фільмів, які дивиться дитина за комп’ютером;
-якщо дитина сидить за комп’ютером, знайдіть час, посидіти разом з ним, допомагайте їйі пояснюйте те, що вона не розуміє;
-не залишайте дитину без цікавих ігор крім комп’ютера.Орієнтований комплекс вправ для зняття зорової втоми.
Вправи виконують, сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд — прямо, відвернувшись від комп’ютера.
Варіант 1

  1. Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вгору-прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положенні.Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямку.
  2. Заплющити очі на рахунок «раз-два», розплющити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок «три-чотири».
  3. Кругові рухи очей: до 5 кругів уліво і вправо.

Варіант 2

  1. Швидко кліпати очима протягом 15 с.
  2. Заплющити очі. Не відкриваючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок «раз-чотири», повернутися у вихідне положення. Так само подивитися праворуч на рахунок «п’ять-вісім» і повернутися у вихідне положення. Повторити 5 разів.
  3. Спокійно посидіти із заплющеними очима, розслабившись, протягом 5 с.

Проведення комплексу вправ для зняття  м’язевого напруження:

Варіант 1

Вихідне положення — сидячи на стільці.

  1. Витягнути і розчепірити пальці так, щоб відчути напруження. У такому положенні затримати протягом 5 с. Розслабити, а потім зігнути пальці. Повторити вправу 5 разів.
  2. Повільно і плавно опустити підборіддя, залишатися в такому положенні 2–3 с і розслабитися.
  3. Сидячи на стільці, піднести руки якомога вище, потім плавно опустити їх вниз, розслабити. Вправу повторити 5 разів.
  4. Переплести пальці рук і покласти їх за голову. Звести лопатки, залишатися в такому положенні 5 с, а потім розслабитись. Повторити вправу 5 разів.

Варіант 2

Вихідне положення — сидячи на стільці.

  1. Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і випростовуючи плечі. Повторити 5 разів.
  2. Зробити нахили і повороти голови. Повторити 5 разів.
  3. Зробити легкий самомасаж обличчя і кисті руки протягом 3–5 с.

Варіант 3

Вихідне положення — стоячи, ноги разом, руки вниз.

  1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих.
  2. Схрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за плечі.Повторити 5 разів.
  3. Кругові рухи ліктями вперед протягом 5 с.
 

 

21 заповідь Марії Монтессорі для батьків

 

Італійка Марія Монтессорі чудова вчителька, психолог, фізик, лікар. 70-ть років її ім’я було забуте у східній Європі і згадувалося лише в працях істориків педагогіки. А в той же час на Заході, в Америці, Азії відкривалися наукові інститути і академії, в яких вивчали і втілювали в життя антропологічні, дидактичні, педагогічні ідеї Марії Монтессорі, і мільйони дітей успішно навчалися в її школах.

Саме Монтессорі-школа занесена до Книги Гіннеса як найчисленніша. У ній навчається більше 22000 дітей, а знаходиться вона в Індії. Кажуть, що таку ж школу, але в Америці закінчила, наприклад, донька Білла Клінтона. Онуки і правнуки Льва Миколайовича Толстого, емігрували в різні країни світу, теж навчалися в Монтессорі-школах. У Нідерландах, Фінляндії та США дитячі сади і школи цього напряму включені в основний державний реєстр офіційних навчальних закладів.

Читайте також: Про педагогіку Марії Монтессорі

Якщо Ви будете хоча б раз на тиждень перечитувати список заповідей Марії Монтессорі для батьків, то взаємини з дітьми можуть вийти на абсолютно інший якісний рівень:

1.Дітей вчить те, що їх оточує.

2.Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

3.Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

4.Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.

5.Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.

6.Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.

7.Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.

8.Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.

9.Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.

10.Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.

11.Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненість у собі.

12.Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

13.Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.

14.Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.

15.Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.

16.Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

17.Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.

18.Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.

19.Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.

20.Будьте неустанними, роз’яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла – допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов’ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.

21.У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер – пропонуйте їй краще, що є у вас самих.

___________________________________________________________________

 

       

        

ПОРАДИ БАТЬКАМ

     ДО ЛОГОПЕДА СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ЯКЩО

 До кінця 1-го місяця дитя не кричить перед годуванням.

 До кінця 4-го місяця маля не посміхається, коли з ним розмовляють, не гулить.

 До кінця 5-го місяця не намагається, знаходячись на руках у мами, відшукувати ті предмети і тих людей, яких вона називає, не прислухається до музики.

 До 7  місяців не взнає голосу близьких, не може правильно реагувати на інтонації, не віддає перевагу мелодійним брязкальцям. Не намагається привернути до себе увагу.

 До кінця 9-го місяця у маляти немає лепету, і воно не повторює за дорослим звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації того, хто говорить.

 До кінця 10-го місяця маля не махає головою на знак заперечення, або ручкою на знак прощання.

До року маля не може виголосити ні слова, не може виконати прості прохання (покажи, принеси), не здатний адекватно реагувати на похвалу і на зауваження.

 До 1 року 4 місяців він не може адекватно ситуації вживати слова «мама» і «папа».

 До 1 року 9 місяців не може виголосити 6 осмислених слів.

 До 2 років маля не може показати частини тіла, які йому називає дорослий, не виконує складні прохання: «Сходи на кухню і принеси чашку». Не впізнає близьких по фотокартках.

 До 2,5 років не розуміємо різницю між словами «Великий» і «Маленький».

 До 3 років не розуміє короткі вірші, розповіді, казки, не намагається їх переказати, не може показати, яка лінія довша, не може відповісти на питання: «Як тебе звати?».

 У 4 роки не знає назви кольорів, не рахує в межах п’яти, не слухає довгі казки, не може розповісти вірша.

 У 5 років мова не розбірлива і не зрозуміла для тих, хто оточує.

 У 6 років маля не може переказати події минулого дня, переглянутого мультфільму або прочитаної розповіді. Неправильно виголошує звуки рідної мови і (або) не розрізняє їх на слух. 

ТАКОЖ ЯКЩО:

 – не реагує на звернену до нього мову, навіть якщо його називають по імені, але помічає інші, навіть дуже тихі звуки;

 – не прислухається (як це роблять слабочуючі  діти), не намагається зрозуміти сказане по губах, не удається до міміки і жестів для вираження свої думок;

 – вживає перед окремими словами зайві звуки (а, і);

 – повторює перші склади або цілі слова на початку фрази;

 – робить вимушені зупинки в середині слова, фрази.

          Агресія це вмотивована деструктивна поведінка, яка суперечить нормам і правилам співіснування людей у суспільстві, умисні дії, спрямовані на заподіяння шкоди.

 10 основних правил взаємодії з агресивними дітьми:

  1. Бути уважним до потреб дитини.
  2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.
  3. Бути послідовним у покараннях. Карайте за конкретні вчинки.
  4. Покарання не повинні принижувати дитину.
  5. Навчайте прийнятих способів вираження гніву.
  6. Давайте дитині шанс виявити гнів безпосередньо після прикрої події (фрустрація – психічний стан, викликаний неможливістю задовольнити потребу чи бажання).
  7. Відпрацьовуйте навички реагування в конфліктних ситуаціях.
  8. Розвивайте здатність до емпатії (співпереживання).
  9. Розширюйте поведінковий репертуар дитини.
  10. Учіть брать відповідальність на себе.

Найкращий спосіб уникнути надмірної агресивності в дитини – виявляти до неї любов.

              Тривожність – готовність до страху, індивідуальна чутливість до різних стресорів і подразників.

Причини підвищеної тривожності:

  1. Природна слабкість нервової системи як риса темпераменту.
  2. Сформована риса характеру (акцентуація характеру – загострення окремих рис) як результат неправильного виховання.
  3. Особливості захисної психологічної природи – непродуктивний тип мотивації «орієнтація на уникання невдачі» замість «орієнтація на досягнення успіху»).
  4. Порушення стосунків з педагогами, однолітками, в сім’ї. Постійне порівнювання з іншими дітьми, перенесення навчальної оцінки, оцінки вчинку на оцінку всієї особистості.
  5. Авторитарний стиль батьківського виховання в родині.
  6. Опікунський стиль батьківського виховання (гіперопіка).
  7. Авторитарний стиль роботи вчителя: владний, суворий, нетерпимий.
  8. Перевантаження навчанням.
  9. Неадекватні вимоги до дитини, які не відповідають її потенціалу і бажанням.

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

  1. Дотримуйтесь позитивної моделі виховання: емоційно тепле ставлення батьків і педагогів, постійна щира увага до потреб та інтересів дитини.
  2. Не акцентуйте увагу на невдачах.
  3. Давайте право на помилку. Не порівнюйте дитину з її оточенням, лише із самою собою.
  4. Оцінюйте тільки дію, вчинок, а не особистість.
  5. Не соромте прилюдно.
  6. Частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля, старання.
  7. Не ставте завищених вимог.
  8. Звертайтеся на ім’я.
  9. Частіше застосовуйте візуальну і тактильну (дотик) підтримку.