Соціальна реабілітація – це процес, який триває протягом усього життя людини. Однією з головних її цілей є пристосування, адаптація дитини-інваліда до соціальної реальності, що служить істотною умовою нормального функціонування суспільства

          Соціально-педагогічна та психологічна реабілітація дітей-інвалідів спрямована на реалізацію наступних завдань: створення системи розвивального середовища дитини з урахуванням її особистісних та фізіологічних особливостей, оптимізація процесу діагностики психофізичного стану дітей шляхом поглибленого тестування; логопедична й психологічна корекція; забезпечення спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, подолання порушень психологічного, фізичного та сенсорного розвитку, підвищення рівня життєвої компетентності дітей-інвалідів; інтеграція дітей-інвалідів в загальноосвітні та навчальні заклади, формування готовності до соціальної та особистісної самореалізації; пропаганда сімейноорієнтованого виховання дітей з вадами розвитку; розвиток волонтерського руху щодо дітей та молоді з інвалідністю; створення умов, в яких кожен вихованець повірив би у себе, свої можливості, відчув радість від досягнутого.

           Фахівці відділення здійснюють: педагогічну діагностику, корекційно-педагогічну роботу, логопедичну корекцію, розвиток естетичного смаку, формування життєво-необхідних навичок (спілкування, розвитку пізнавальної сфери та кругозору, формування активної життєвої позиції). 

МОНТЕССОРІ ТЕРАПІЯ

           Враховуючи сензетивні періоди розвитку дитини,  робота вчителя –реабілітолога була спрямована на сенсорну інтеграцію (діти віком від 1 до 5 років) та формування академічних навичок (діти від 5 до 10 років) дітей-інвалідів. 

      В ході педагогічної роботи значна увага  приділяєтьсь індивідуальним та диференційованим заняттям, що пов’язано з віковими та психофізичними можливостями дітей. За програмою Монтессорі, робота з дітьми-інвалідами спрямовується на розвиток зорового сприйняття, запам’ятовування та практичного виділення пов’язаних з уявленням про колір, форму, величину предметів, їх кількість та розташування в оточуючому середовищі. 

        Під час занять по формуванню академічних знань, умінь і навичок  для дітей-інвалідів, віком від 5 до 10 років, робота спрямовується на корекцію та розвиток розумових здібностей: засвоєння навичок рахунку, грамоти та читання, на розвиток логічного мислення, розвиток та корекцію концентрації, стійкості та об’єму уваги. У зв’язку з тим, що значна кількість дітей-інвалідів не відвідують навчальні заклади даний напрямок роботи позитивно впливає на організацію життя у соціумі, сприяє адаптації дитини у повсякденному житті.

НЕЗВИЧАЙНА ТЕХНІКА РЕАБІЛІТАЦІЇ

         Пісочна терапія (дослівно – пісочна гра) – незвичайна техніка аналітичного процесу, під час якої дитина будує власний світ в мініатюрі з піску і невеликих фігурок. Дитина виражає на піску те, що спонтанно виникає протягом заняття. Піскотерапія показана для дітей з психосоматичними захворюваннями, з підвищеною тривожністю, страхами, з неврозами, з мовленнєвими порушеннями. У ході творчої гри з піском активізуються самозцілюючі резерви дитячої психіки, які виявляються за певних умов у процесі терапії. Символи і образи, що виникають під час ігор на піску, глибокодіагностичні і дозволяють спеціалісту вибудовувати індивідуальну програму корекції.  Пісок поглинає негативну психічну енергію дитини, стабілізує її емоційний стан і гармонізує психоемоційне самопочуття. Програма занять враховує усі сторони розвитку дитини: інтелектуальну, фізичну, емоційну та соціальну.

            За допомогою піскотерапії вирішуються  корекційні завдання: удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі; стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації; розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестептичної чутливості.

МУЗИКОТОРАПІЯ

Музика – феноменальне явище. Її стосунки з людиною дивні. Мелодійні звуки вершать дива – в людині пробуджується, перетвориться душа, змінюються стан, настрій … Музика панує над нашими емоціями, які, виявляється, навіть перемагають фізичну біль.

Науково доведено, що музика може зміцнювати імунну систему, призводить до зниження захворюваності, покращує обмін речовин і, як наслідок, активніше йдуть відновлювальні процеси.

Вчені, провівши численні дослідження і експерименти, прийшли до переконання: деякі мелодії володіють сильним терапевтичним ефектом. Духовна, релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика – анальгетик у світі звуків, вона полегшує біль. Спів веселих пісень допомагає при серцевих недугах, сприяє довголіттю. Але найбільший ефект на людину надають мелодії Моцарта. Цей музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали – “ефект Моцарта”.

Експериментально доведено, що музичніше звуки змушують вібрувати кожну клітку нашого організму, електромагнітні хвилі впливають на зміну кров’яного тиску, частоту серцевих скорочень, ритм і глибину дихання. Не випадково в сучасній медицині все більшого поширення набуває музикотерапія. Мова йде про відновлення здоров’я людини за допомогою занять музикою.

Музичні вібрації роблять благотворний вплив на весь організм, особливо на кісткову структуру, щитовидну залозу, масажують внутрішні органи, досягаючи глибоко лежачих тканин, стимулюючи в них кровообіг. Музика підвищує здатність організму до вивільнення ендорфінів – мозкових біохімічних речовин, що допомагають справлятися з болем і стресом.

Особливо інтенсивно вивчається вплив музики в останні десятиліття. Експерименти ведуться в кількох напрямках, таких як:

• вплив окремих музичних інструментів на живі організми;
• вплив музики великих геніїв людства, індивідуальний вплив окремих творів композиторів;
• вплив на організм людини традиційної народної музики.

 Музична терапія разом з арттерапією, тобто терапією засобами образотворчого мистецтва, може стати ефективним методом лікування шкільних неврозів, які сьогодні все більше вражають вчаться, як у процесі отримання освіти, так і в сучасному житті взагалі.

 

Музика існує в нашому житті як живе знання і уявлення людини про самого себе, як засіб самопізнання і самовираження. Сприйняття і розуміння музики полягає у відчутті її зв’язками, м’язами, рухом, подихом. Використовуючи класичну музику в цілях музичної терапії, не слід забувати, що серед творів сучасної легкої музики, в тому числі серед джазу і року, можна знайти чимало таких, які можуть бути використані в терапевтичних цілях.

Музика як, мабуть, ніяке інше мистецтво, може впливати на настрій, створювати його. Всі музичні твори можна умовно розділити на активізують, тонізуючі і розслабляючі, заспокійливі. Сприйняття музики тісно пов’язано з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Музика, що сприймається слуховим рецептором, впливає на загальний стан усього організму, викликає реакції, пов’язані зі зміною кровообігу, дихання.

Численні методики музикотерапії передбачають як цілісне і ізольоване використання музики в якості основного і провідного чинника впливу (прослуховування музичних творів, індивідуальне та групове музикування), так і доповненням музичним супроводом інших корекційних прийомів для посилення їх впливу і підвищення ефективності.

Музикотерапія активно використовується в корекції емоційних відхилень, страхів, рухових і мовних розладів, психосоматичних захворювань, відхилень у поведінці, при комунікативних труднощі і ін

Фізіологічний вплив музики на людину грунтується на тому, що нервова система, а з нею і мускулатура мають здатність засвоєння ритму. Музика як ритмічний подразник стимулює фізіологічні процеси організму, що відбуваються ритмічно як в руховій, так і вегетативної сфері. Ритми окремих органів людини завжди відповідні. Між ритмом руху і ритмом внутрішніх органів існує певний зв’язок. Ритмічні рухи являють собою єдину функціональну систему, руховий стереотип. Використовуючи музику як ритмічний подразник, можна досягти підвищення ритмічних процесів організму в більш суворої компактності та економічності енергетичних витрат.

Таким чином, музикотерапія – це психотерапевтичний метод, що використовує музику в якості засобу корекції. Численні методики музикотерапії передбачають як цілісне і ізольоване використання музики в якості основного і провідного чинника впливу (прослуховування музичних творів, індивідуальне та групове музикування), так і доповнення музичним супроводом інших корекційних прийомів для посилення їх впливу і підвищення ефективності.

 

 

                                                      СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

             Центр має кабінет інформатики, який оснащений 4 новими, персональними комп’ютерами. Ці комп’ютери укомплектовані на сучасному рівні, мають процесор Celeron та  облаштовано спеціальними ергономічними клавіатурами (зі збільшеними клавішами та зручним їх розташуванням). За допомогою відповідної сучасної техніки діти-інваліди краще засвоюють навички роботи з ПК, розвивають дрібну моторику, пам’ять, увагу, логічне мислення. Діти з ДЦП отримали більше можливостей опанувати сучасні комп’ютерні технології та, маючи зручну клавіатуру, працювати самостійно та на більш високому рівні.

            Кабінет використовується для проведення індивідуальних занять з курсу «Інформатика». Метою вивчення даного курсу є ознайомлення дітей-інвалідів із можливостями комп’ютера, забезпечення опанування основних навичок роботи з ним, розвитку логічного мислення, комп’ютерної підтримки знань та навичок, набутих на інших заняттях.

           У реабілітаційному процесі використовуються насамперед, розвиваючі і навчальні комп’ютерні ігри, як один із методів корекції інтелектуальних, рухових і мовних дефектів, профорієнтації. Основною метою застосування комп’ютерних ігор є стимуляція інтелектуальної діяльності дитини, формування і вдосконалення її психічних функцій, крім того, вони необхідні для розвитку і швидкості реакції дитини, проведення логопедичних і дефектологічних занять сучасного рівня.

             Заняття з інформатики проводяться за кількома напрямками: сенсорний розвиток дітей молодшого віку (уявлення про форму, розмір, колір); підготовка дітей до школи, в тому числі формування математичних уявлень дитини, знань про навколишній світ; заняття з основ інформатики, вивчення будови комп’ютера, основ роботи у операційній системі Windows 7; заняття для підтримки шкільного курсу, академічних знань з математики, мови, природи; заняття з допрофесійної підготовки підлітків, у тому числі освоєння методики 10-пальцевого методу друку на клавіатурі.                                                                                                                                          

                                                            ПРОГРАМА “НУМІКОН” 

         З 2014 року у Сумському обласному центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів діти мають змогу займатися за новітньою Великобританською програмою «Нумікон»,  що сповідує мультисенсорний підхід до математики, а  структурований матеріал розроблений так, щоб  стимулювати дітей до візуального сприйняття чисел і розуміння взаємин між ними, де вони практикуються формувати числа «руками і очима». Система вправ “Нумікон” сприяє розвитку тактильного дотику, образного мислення,  навичок конструювання, формуванню механічного і кількісного рахунку, допомагає наочно засвоїти додавання і віднімання, а яскравий метеріал стимулює до активних дій, утримуючи увагу на завданнях.

            Діти-інваліди складають з шаблонів різноманітні споруди і конструкції, грають в ігри,  при цьому як «очі», так і «руки» допомагають зрозуміти, як різні числа співвідносяться один з одним. Крім того, в процесі таких занять формуються яскраві образи, які можуть стати допомогою для дитини, що має труднощі в засвоєнні елементарної математики.

ТЕРАПІЯ, ЯКА ПРОБУДЖУЄ ПОЧУТТЯ РАДОСТІ

        Глинотерапія являється одним із різновидів арт-терапії. Це ефективний спосіб реабілітації, що має в своїй основі роботу з пластичними матеріалами (глиною). Глинотерапію використовують як реабілітаційний засіб для корекції та розвитку координації рухів дітей із функціональними обмеженнями опорно-рухового апарату та дітей з розумовою відсталістю, для корекції страхів та контролювання емоцій дітей з психофізичними вадами.

          Глинотерапія надає великі можливості для вирішення конкретних корекційних завдань, до числа яких входять: розвиток дрібної та грубої моторики; сенсорна стимуляція; формування зорово-просторових уявлень; розвиток творчих здібностей.

      Виготовлення виробів з глини сприяє: розвитку інтелекту; мотивації активної участі в соціально-культурному просторі; підвищенню самооцінки; оволодінню навичками професійної майстерності. 

      Глинотерапія – це проективна методика, яка допомагає актуалізувати на символічному рівні динаміку внутрішнього світу людини. Глина передає характер і емоції людини. Вимішування глини дозволяє подумати, осмислити, вибрати, прийняти рішення. Процес вимішування глини носить терапевтичний характер. Виліпити з глини свій стан або проблему, ідею або рух, а потім споглядати продукт своєї творчості – все це реально.

      Глина – чудовий матеріал для ігор і дитячої творчості. Вона м’яка, волога, пластична – приємна для роботи, благотворно впливає на шкіру дитини. Глина – самий доступний матеріал і найбезпечніший в будь-якому віці. Як природний матеріал вона володіє унікальними ресурсними можливостями для виявлення сенсорних відчуттів, а сенсорно згармонізований організм спокійніше, впевненіше і успішніше розвивається. Цей вид творчості – найбільш наочний з усіх видів мистецтва і дозволяє спостерігати за станом дитини.

    Лікування глиною не має протипоказань, підходить для дітей з різними нозологіями будь-якого віку. Діти, які роздратовані, при роботі з глиною можуть різними способами дати вихід своєму роздратуванню. Ті особи, які відчувають почуття невпевненості і страху можуть знайти відчуття контролю і володіння собою завдяки роботі з глиною. Діти, які відчувають необхідність в поліпшенні самооцінки, отримують надзвичайне відчуття в процесі використання глини.

       Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату робота з глиною – це удосконалення координації рухів, розвиток дрібної та грубої моторики, максимальна активність обох рук, розвиток і зміцнення пальців.

       Для аутистів, неспокійних дітей контакт з глиною дає заспокійливий ефект. Глина є сорбентом негативних емоцій, способом самовираження.

      З глини може ліпити кожен. Будь-яка дитина може скачати кульку або «ковбаску», розплющити її пальцями, а потім з’єднати все це, створивши скульптуру. Вже з 3 річного віку діти здатні засвоювати різні способи ліплення з глини та з інтересом ліплять нескладні вироби. На реабілітаційних заняттях з  глинотерапії частіше всього використовують ручне ліплення, під час якого з підготовленої маси розкочують пласт, застосовуючи форми, роблять виріб. Незалежно від способу формування всі вироби висушують і випалюють. Для випалювання виробів використовується муфельна піч, яка  захищає вироби, які випалюються чи нагріваються, від прямої дії вогню та продуктів горіння.

      Глина  – це чудовий медіум. Її м’яка субстанція активізує тактильні відчуття, пробуджує почуття радості. Робота з глиною це також відродження національних, культурних скарбів та передача їх наступним поколінням. В якості матеріалу для терапевтичної роботи глина має відразу кілька переваг. По-перше, діти здатні сприймати глину із закритими очима. По-друге, робота з глиною не вимагає якихось спеціальних умов. По-третє, глина, як матеріал містить масу можливостей для роботи. Вона м’яка і податлива, добре розм’якшується водою. Її можна формувати руками, її можна збивати, кидати, заважати, розбивати знову і знову, вона буде підкорюватися. Вона чутливо реагує, змінюється і незважаючи на це все ж не руйнується, вона залишається глиною.

ЛОГОПЕДИЧНА КОРЕКЦІЯ В ЦЕНТРІ

        Головним завданням діяльності  логопеда в Центрі є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з дітьми, які мають недоліки мовленнєвого розвитку.

   Напрямки роботи  логопеда:

1.   Діагностичний напрямок – складовачастина комплексного вивчення дитини(вивчення анамнезу,історії розвитку,причин порушень у дитини,бесіда з батьками,спостереження за дитиною,обстеження мовлення).Висновки логопедичного обстеження обов’язково співвідносяться з психологічними, лікарськими, педагогічними спостереженнями.
2.   Корекційнийнапрямок– системакорекційного впливу на мовну та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. В залежності від структури мовного дефекту та ступеня його прояву будується змістовний напрямок корекційної роботи.
3.   Аналітичний напрямок– передбачає аналіз впливу корекційної роботи на мовленнєвий розвиток логопата та його оцінку, забезпечення взаємодії між фахівцями.

         Основні завдання логопедичної допомоги: усунення різних порушень усного і писемного мовлення; запобігання різним відхиленням мовленнєвого розвитку дітей; пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків; розробка методичних рекомендацій, консультації для педагогів та батьків, щодо попередження та подолання вад мовлення у дітей; самоосвіта; оснащеність логопедичного кабінету.

        Зміст корекційно-розвиваючої роботи логопеда: виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів; готовить артикуляційний уклад до постановки звуків; працює над розвитком правильного мовного дихання дітей; відшліфовує артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення; ставить звук (різними прийомами та методами); закріплює поставлений звук у складах; автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв’язній мові; проводить диференціацію звуків; відпрацьовує граматичні форми.

         Форма роботи – індивідуальні логопедичні заняття.

         Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

      Форми взаємодії з батьками – батьківські збори. На зборах логопед знайомить батьків  з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі; індивідуальні консультації логопеда, в ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальнихпроцесів дитини; домашні логопедичні завдання.

          ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ

        Психологічна реабілітація – система заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психологічних функцій, процесів, якостей, властивостей особистості, створення сприятливих умов для її розвитку та утвердження.

      Психологічна реабілітація передбачає проведення психологічної діагностики особистості дитини-інваліда, визначення та використання форм, методів, засобів, терміну та процедур психологічної корекції, консультування та психологічного прогнозування.  Для надання психологічної допомоги використовуються такі види практичної діяльності: профілактична робота, індивідуальна робота (корекційно-розвиваючі заняття), групова робота, робота з батьками (консультації, тренінги, виступи на батьківських зборах).

          Значна увага психологами приділяється індивідуальній роботі з дітьми, яка націлена на: корекцію та розвиток пізнавальних процесів (пам’ять, уява, мислення, увага); формування психологічного базису для розвитку вищих психічних функцій (розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування уяви, розвиток розумових здібностей крізь оволодіння діями заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності, розвиток загальної та дрібної моторики); профілактику та корекцію емоційних порушень (формування здатностей до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки, подолання негативних якостей характеру дитини-інваліда, попередження та усунення афективних, негативних, аутичних проявів, відхилень у поведінці).

       Кожному, хто звернувся за психологічною допомогою, гарантується право конфіденційності. Будь-яке розголошення особистої інформації вважається недопустимим. 

 ЛОГОРИТМІКА

         Важливим напрямком розвитку мовлення дітей-інвалідів є навчання їх правильної вимови звуків та звукових сполучень, коригування та усунення недоліків звуковимови. Тому одним із найважливіших видів мовленнєвої роботи з дітьми-інвалідами в умовах Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів є логоритміка.
Саме слово «Логоритміка» складається з двох частин: «лого» – термін грецького походження, що в перекладі означає «виховання правильного мовлення», та «ритміка» – термін також має грецьке походження й означає «рівномірний, розмірений». Отже, логоритміка – це система фізичних вправ, побудована на зв’язку слова, рухів та музики.

Заняття з логоритміки корисні всім дітям, які мають проблеми становлення мовної функції, в тому числі, затримки мовного розвитку, порушення звуковимови. Також важлива логоритміка для дітей з так званим мовним негативізмом, тому що заняття створюють позитивний емоційний настрій по відношенню до мови, мотивацію до виконання логопедичних вправ.
Зрозуміло, що в основі логоритмічних занять лежить принцип ігрового навчання, адже основною формою діяльності малят є гра. Запорукою ефективності є використання різноманітних форм та методів роботи з дітьми-інвалідами: рухових, мовленнєвих та дихальних вправ, пальчикових та рухливих ігор, вправ для розвитку уваги та пам’яті, простих танцювальних рухів, артикуляційної гімнастики, віршованих текстів, що супроводжуються рухами та вправами для релаксації.
Під час логоритмічних занять у пригоді стає музика, що дозволяє виконувати відповідні завдання у чітко вираженому ритмі. Необхідно звертати увагу не тільки на правильність виконання ігрових дій, але й на координованість та амплітуду рухів, темп виконання ігрових вправ. Важливо також розвивати правильне, рівномірне дихання у малюків. Цьому сприяє виконання по співок, потішок, мелодично-інтонаційних вправ. Нескладні, але корисні вправи для язика та губ передбачає артикуляційна гімнастика.
Пальчикові ігри та рухливі фізкультхвилинки можна проводити як у музичному супроводі так і без нього. Запорукою їх ефективності є узгодження ритмічного вимовляння віршованого тексту з рухами ігрового завдання.
Основний принцип побудови усіх видів роботи – тісний зв’язок з музикою. Музика з її величезним емоційним впливом дозволяє урізноманітнювати характер вправ.
Заняття з логоритміки складається з таких основних вправ:
1. Ходьба в різних напрямках для формування координації рук і ніг та кращого орієнтування у просторі.
2. Вправи на регуляцію м’язового тонусу – розвиток уміння володіти різними групами м’язів.
3. Вправи на розвиток дихання, голосу та артикуляції – розвиток фізіологічного та мовного дихання.
4. Мімічні та артикуляційні вправи – розвиток мімічних м’язів обличчя, м’язів язика та губ.
5. Гра на музичних інструментах – розвиток дрібної моторики, почуття ритму, темпу, покращення уваги, пам’яті.
6. Пальчикова гімнастика – розвиток дрібної моторики рук сприяє мовному розвитку.
7. Музично-ритмічні вправи – формування у дитини почуття музичного ритму у русі.
Батьки повинні розуміти, що не слід постійно активно допомагати своїй дитині чи постійно виправляти помилки. Найкраща підтримка для дитини – гра разом, коли дитина відчуває, що батьки також зацікавлені в участі у процесі, а не постійно виправляють. Підтримка відбувається в основному на емоційному рівні, але можливий невеликий контроль та словесна корекція виконання.

                                                                       Пластинографія 

                      Ліплення дає дивовижну можливість моделювати світ і своє уявлення про нього в просторово-пластичних образах. Кожна дитина може створити свій власний маленький пластиліновий світ, але як справжній. Дитина не тільки бачить те, що створила, але й відчуває його через свої руки. Саме пальці рук є основним інструментом у ліпленні. Тому рівень уміння дітей залежить саме від володіння власними руками, а не пензликом, олівцем, або ножицями. Діти центру добре володіють своїми рученятами та технікою малювання пластиліном. Саме ці умілі рученята створили на групових заняттях з рельєфного ліплення яскравий пластиліновий «Календар природи» (4 пори роки) для дітей  відділення денного догляду.

 

 

ЧАРІВНИЙ СВІТ МАЛЮНКУ… 

        Образотворче мистецтво – є одним із видів арт-терапії. Воно дозволяє дитині відчути і зрозуміти саму себе, виявити думку і почуття, звільнитися від конфліктів, вільно висвітлювати свої мрії та сподівання.

        Малювання є ефективним реабілітаційним засобом для корекції та розвитку координації рухів дітей із функціональними обмеженнями рухового апарату, фантазії та мислення розумово відсталих дітей, формує та розвиває сенсорно-моторну координацію, зорові образи, просторові уявлення, координує конкретно-образне мислення, допомагає оволодінню формами.

         На заняттях з образотворчої діяльності діти створюють не лише прості дитячі  поробки, а й закінчені вироби, , які можна використовувати: дарувати друзям, прикрашати домівку. Це суттєво і для дітей і для батьків. А найголовніше в наших заняттях є те, що, створюючи щось своїми руками, дитина зміцнює свій зв¢язок із світом, а виріб, створений дитиною, несе відбиток її особистості, в той же час, існує окремо від неї. Образотворча діяльність вводить дитину в сферу мистецтв, надає великі можливості приймати участь у виставках, конкурсах та ярмарках.

          Малювання надає великі можливості як для вирішення загально-терапевтичних завдань, так і для досягнення конкретних-корекційних цілей, а саме:  засвоєння дитиною нової для неї образотворчої техніки; вміння взаємодіяти з іншими дітьми;  вирішення емоційно-вольових проблем;     здатність виконувати свою частину роботи.

          Заняття з образотворчої діяльності проходять за спеціально розробленою програмою навчання, в якій прослідковується вирішення тієї чи іншої корекційної задачі. Тому на кожному занятті з образотворчої діяльності враховуються настрої та інтереси самої дитини. Тривалість реабілітаційних занять від 20 до30 хвилин. Дитина відвідує заняття 2-3 рази на тиждень.

          Отже, малювання є соціальною технікою збалансованості внутрішнього стану фізичних, психічних та емоційних якостей в розвитку дитини.

       Значних результатів в малюванні досягли Д.Безкоста, Ю.Смольнікова, які неодноразово приймали участь у міських, обласних та Всеукраїнських виставках та здобули призові місця.

 

ХУДОЖНЬО-РЕЛЬЄФНЕ ЛІПЛЕННЯ

         Заняття з художньо – рельєфного ліплення, є важливим засобом всебічного розвитку дітей – інвалідів та комплексно впливають на їх розвиток. А саме: підвищують сенсорну чутливість (сприяють тонкому сприйняттю форми, фактури, кольору, об’єму, пластики); розвивають уяву, просторове мислення, загальну ручну вмілість, дрібну моторику;  синхронізують роботу обох рук;   формують вміння планувати роботу по реалізації задуму; вчать дітей передбачати результат та досягати його, при необхідності вносити корективи.

     Але найголовнішим є те, що займаючись ліпленням, дитина розвивається всебічно – вона вчиться бачити, відчувати, оцінювати та створювати соціально значимі красиві речі.

Художньо–рельєфне ліплення одне з найулюбленіших занять дітей, на яких, зокрема, творчого самовираження, у дитини також розвивається гнучкість та рухомість пальців, точність та координацію рухів, що сприяє розвитку мови, формують та розвивають навички ручної праці.

Заняття з ліплення проходять з дітьми молодшого віку в ігровій формі під музичний супровід і при цьому обов’язкове використання пальчикових ігор та словникового матеріалу. Такі заняття впливають на особливості  розвитку особистості дитини, його пізнавальній сфері і діяльності, тому вони дуже корисні всім дітям.

 

                                                                                                   

                                                                                         

                               Соціальний проект “Фото грані”

Аби привернути увагу суспільства до життя і потреб дітей з обмеженими можливостями здоров’я на базі Центру протягом 2016-2017 року реалізовується соціальний проект «Фото грані» . В рамках проекту відбулися  фотовиставки,  організаторами яких стали наш Центр та фотохудожник Наталія Кармазіна. Першою відбулася фотовиставка «Де живе душа твоя?!», а саме 29.11.2016 року, в якій прийняли учась сім’ї, які виховують дітей-інвалідів. Друга фотовиставка під назвою «Єднання світів» відбулася 29.03.2017, учасниками якої стали діти, які мають діагноз «Аутизм».

Реалізовані проекти засвідчили: реабілітація дітей з інвалідністю, психологічна допомога їхнім батькам засобами арт-терапії справді дають приголомшливі результати і позитивно впливають як на соціалізацію дітей, так і на життя громади загалом.

 

                         

 

                   

                   «Небайдужі сумчани – дітям з інвалідністю»

З метою забезпечення збору благодійних коштів для підтримки матеріально–технічної бази реабілітаційної установи, яка забезпечує комплексну реабілітацію дітей-інвалідів та їх сімей колективом Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів започаткована акція «Небайдужі сумчани – дітям-інвалідам», яка проходить за підтримки благодійних фондів, громадських організацій, студентської молоді. Згідно з Положенням дана акція проводиться в три етапи: до Великодніх свят, до Міжнародного дня захисту дітей та до Міжнародного дня інвалідів. Враховуючи рішення організаційного комітету, за зібрані благодійні кошти стало можливим придбання обладнання , матеріалів для проведення реабілітаційних заходів за допомогою арт-терапії, матеріалів за методикою М.Монтесорі.