На даний час людство перебуває на ізоляції через карантин та пандемію, особливо важко переживають цей період діти з аутизмом. Для них це зміна повсякденного ритму життя, до якого вони вже цілком звикли. А ми знаємо, що особливим дітям дуже складно приймати щось нове.

Аутизм у дітей спостерігається все частіше та характеризується розладом розвитку нервової системи, що спричинює порушення соціальної взаємодії, вербальної й невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою. Робота з аутичними дітьми потребує комплексного рішення і охоплює медикаментозну, психологічну, педагогічну та реабілітаційну корекцію. Дитячий аутизм потребує побудови ясних і ефективних програм по корекції, ці діти дуже перспективні, вони піддаються успішній корекції, адаптації, навчанню.

Фізичні вправи при аутизмі – це одне з найдієвіших допоміжних засобів. У багатьох дітей з аутизмом фізична активність викликає протест, і важливо зрозуміти, чому це відбувається. Постійне заняття лікувальною фізичною культурою покращують здатність до навчання і виправляють недоліки в мовному, фізичному розвитку дитини. Для дітей із аутизмом переважною формою ЛФК є ігрова методика, яка застосовується з метою відновлення та зміцнення організму.

 Заняття з ЛФК включає вступну, основну та заключну частину. Метою вступної частини є підготувати організм дитини до основної частини, її тривалість займає 10-20 % часу заняття. До вступної частини входять вправи загально-розвиваючі вправи, тому що вони підвищують загальну працездатність, формують правильну поставу, призводять до покращення рівноваги та координації рухів, їх точності, свідомому опановуванню положеннями та рухами тіла (різні види ходьби, махові, колові рухи руками).

Головне завдання основної частини – зміцнити серцево-судинну, дихальну та нервову систему, підвищити силову витривалість м’язового корсету, тривалість основної частини займає 50-70 % часу лікувальної фізичної культури. Дихальні вправи– це сукупність вправ, що застосовується зі зміною фаз та частоти дихання, вправи на релаксацію, на координацію, на розвиток силової витривалості ми використовували в ігровій формі. Метою вправ в ігровій формі – є формування, покращення та оволодіння навичкам, за допомогою участі дитини в ігровій діяльності.

В заключній частині, яка займає 10-20% часу заняття, ми застосовували ходьбу, вправи на розслаблення та дихальні вправи. Основна ціль заключної частини полягала у зниженні фізичного навантаження та повернення організму дитини до спокійного стану.

Заняття доцільно будувати в плані рівномірного розподілу психофізичного навантаження і проводити за схемою : привітання; вільні дії, що полягають в тому, що включається тиха музика, прослуховуючи музику, діти мають волю дії, вони можуть роздивлюватись, чіпати все, що знаходилось в приміщенні та заключним ланцюжком схеми є музично-ритмічна розминка.