Навчання, виховання, соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями передбачає, зокрема, формування і розвиток в них навичок спілкування з однолітками та дорослими, оскільки спілкування є для дитини важливим джерелом самопізнання та пізнання світу, засобом засвоєння норм і правил соціальної взаємодії . Проте є діти, які з тих чи інших причин не можуть опанувати словесну мову. Тяжкі рухові та немовленнєві порушення, знижений інтелект, розлади аутичного спектру та інші нозології утруднюють або взагалі унеможливлюють використання такими дітьми вербальних засобів спілкування.
Але ці проблеми не є непереборними. Навчити дитину висловлювати свої бажання й почуття, будувати взаємини як з рідними, так і зі сторонніми людьми можливо за допомогою альтернативних методів комунікації. Однією з таких є система PECS.
Застосування PECS починається з навчання того, як комунікувати (Етап I) і далі проходить інші п’ять етапів, які включають в себе збільшення дистанції між комунікативними партнерами (Етап II), розрізнення картинок (Етап III), побудова речення (Етап IV), відповідь на питання: “Що ти хочеш?” (Етап V) і коментування (Етап VI).Система дозволяє зробити комунікацію наочною:
1. РЕСS – це програма, яка дозволяє швидко придбати базові функціональні навики комунікації.
2. За допомогою РЕСS можна якнайшвидше навчити дитину проявляти ініціативу і спонтанно вимовляти слова, аніж за допомогою навчання найменувань предметів, вокальної імітації, або посилення нагляду.
3. За допомогою РЕСS спілкування для дитини з оточуючими людьми стає більш доступним і, таким чином, стає можливим узагальнення набутих вербальних навичок.
Отже, немовленнєві діти не “лінуються, коли не вимовляти слова і не спілкуються, вони просто не вміють цього робити, і альтернативні методи спілкування (РЕСS) їх цьому навчають. Використання РЕСS не тільки не гальмує розвиток розмовної мови, а навпаки, прискорює його – завдяки обміну словесного і візуального стимулу в процесі навчання. Так, дитина з картками виглядає незвично, але краще нехай дитина спілкується за допомогою карток з однолітками, і набуває соціальних навичок, ніж не спілкується взагалі. Ми не знаємо, на якому етапі розвитку немовленнєвої дитини з’явиться розмовна мова – може через рік, а може через два дитина навчиться вимовляти 2-3 слова, а може цього не станеться ніколи. І ми не маємо ніякого етичного права залишити дитину без можливості пояснити оточуючим, що вона хоче, чого вона не хоче, що вона відчуває…
