Дитині з аутизмом важко розуміти емоції, наміри, думки інших людей, які стоять за їх діями. Тому їм складно адаптувати свою поведінку відповідно до ситуації, в більшості випадків вона не відповідає соціальним очікуванням. Діти з аутичним спектром розвитку характеризуються своєрідними особливостями сприйняття інших людей і подій, що накладає відбиток на їх здатність правильно сприймати і інтерпретувати соціальні знаки. Складнощі, що виникають при сприйнятті соціальної інформації, призводять до відставання в сфері розвитку у них соціальних навичок.
Для багатьох дітей з аутичними порушеннями при засвоєнні соціальних норм і правил поведінки потрібні не тільки використання візуальних засобів навчання, але також конкретні вказівки. Для цієї мети добре підходять соціальні історії.
Соціальна історія – це коротка індивідуалізована розповідь із малюнками, фото чи піктограмами, в якій дається пояснення конкретного соціального контексту (ситуації), сприйняття його іншими людьми, а також опис адекватної в даній ситуації поведінки. Соціальні історії надають дітям з аутизмом інформацію про те, що люди відчувають, думають і роблять в контексті конкретної соціальної ситуації, описують порядок подій, що відбуваються, ідентифікують і пояснюють важливі для даної ситуації соціальні знаки, а також дають програму того, що треба говорити і що треба робити в даній ситуації .
У соціальних історіях зазвичай описуються ті ситуації, на які дитина реагує неадекватно: ігнорує або ухиляється від участі в них, демонструє тривожність або страх, агресію або самоагресію.
