Структура дефекту визначає особливості розвитку дитини з інвалідністю та впливає на вибір корекційно-розвивального підходу. Врахування первинних порушень, вторинних відхилень і компенсаторних можливостей є передумовою успішної організації корекційно-реабілітаційних впливів, що сприяють ефективному розвитку, навчанню та соціалізації дитини.