Ресурси особистості – це всі ті життєві опори, які знаходяться в розпорядженні людини, і дозволяють їй забезпечувати свої основні потреби: виживання; фізичний комфорт; безпеку; залученість в соціум; повага з боку соціуму; самореалізацію в соціумі.
Однак, треба дуже добре розуміти, що будь-які внутрішні ресурси – це як запас кисню в легенях, як запас глікогену в печінці – забезпечують автономно лише на якийсь час, поки людина не знайшла нові джерела живлення – зовнішні ресурси.
На одних внутрішніх ресурсах людина довго існувати не може, вона повинна знайти відповідне середовище і вступити з ним у взаємообмін, забезпечувати з його допомогою всі свої потреби, від нижчих до вищих, інакше через якийсь час внутрішній потенціал буде вичерпано.
Ось чому в ідеалі, людина повинна постійно піклуватися про підтримку і нарощування ресурсів, і чим сильніші її внутрішні ресурси, тим простіше нарощувати зовнішні. І чим більше вона сама наростила ресурсів зовнішніх, тим сильніше вона стала всередині.
Вміння тримати ресурси в балансі дає можливість зберігати свою працездатність та здоров’я на багато років.
