Адаптивна фізична культура при аутизмі визнана одним з найбільш дієвих засобів на шляху боротьби з цим поширеним захворюванням.Психічний стан безпосередньо пов’язаний із станом фізичним, тому застосування ЛФК(лікувальна фізична культура) при розладах аутистичного спектру вкрай важливо.Завдяки регулярним заняттям ЛФК поліпшується здатність до занять дітей з особливими потребами. За допомогою спеціально підібраних вправ коригуються дефекти мовного і фізичного розвитку, знижується тривожність, активізується контактність з навколишнім світом.При організації ЛФК дітей з інвалідністю широко використовується ігровий метод. В ігровій діяльності створюються сприятливі умови для розвитку уваги, сприйняття, пам’яті, орієнтування в просторі, уточнення і розширення наявних понять. З метою розвитку ігрової діяльності дітей з розладами аутичного спектру можно відокремити декілька рівнів в освоєнні дитиною ігор: від пасивної участі і обов’язкової підтримки дорослого в іграх до активної ігрової взаємодії з інструкторами та з іншими дітьми. В залежності від здатності дитини долучатися до нової ситуації та готовності до взаємодії з дорослим та однолітками визначають 4 рівні становлення ігрової діяльності дитини з аутизмом: 1 рівень – налагодження контакту; 2 рівень – наслідування; 3 рівень – ігри з правилами; рівень 4 – сюжетно-рольові ігри.При застосуванні методу лікувальної фізичної культури слід дотримуватися наступних принципів тренування: 1. Індивідуалізація в методиці і дозуванні фізичних вправ залежно від особливостей і стану організму дитини. 2. Регулярність впливу, тому що тільки регулярне застосування фізичних вправ забезпечує розвиток функціональних можливостей організму. 3. Наростання фізичного навантаження в процесі тренування. 4. Різноманітність і новизна в підборі і застосуванні фізичних вправ. 5. Помірність впливу, тобто помірне, але більш тривале або подрібнене фізичне навантаження, більш виправдане, ніж посилене і концентроване. 6. Дотримання циклічності при виконанні фізичного навантаження: вправи чергують з відпочинком.Рухова сфера дитини з аутизмом відрізняється наявністю стереотипів, складнощами у формуванні дій з предметами і побутовими навичками, розладами моторики. Рухи аутиста можуть бути млявими або, навпаки, надмірно скутими, непластичними. Низька довільність рухів у аутичних дітей в більшості випадків тягне за собою порушення координації рухів, а їх м’язова сила зазвичай істотно нижче, ніж у нейротипічних однолітків. З огляду на все це, адаптивна ЛФК є найважливішим засобом коригування порушень рухової функції і стимулювання фізичного і моторного розвитку дитини з аутизмом.Сильні м’язи і витривалість – обов’язкові умови не тільки для підтримки гарної фізичної форми, а й для соціальної активності дітей з РАС. Фізично розвинена дитина має набагато більше можливостей для спілкування з однолітками і участі в іграх, що вимагають рухливості і фізичної активності.