Вчитель-реабілітолог

ЩО ТАКЕ  KUMON  В ЧОМУ “ФІШКА”? 

    KUMON – це японська методика розвитку навичок, які зазвичай повинні бути сформовані у дитини до школи. У рамках цієї методики діти вчаться  тримати олівець, проводити лінії, вирізати, клеїти, писати цифри і букви.

    Завдання починаються з найдоступніших і найпростіших, що, безумовно, зацікавлює дитину, і поступово ускладнюються до дійсно важких. Але коли дитина доходить до останніх сторіночок, вона, непомітно для себе, вже здобуває всі необхідні знання, уміння і навички, які дозволять їй впоратися з найскладнішими завданнями.

У дитини, що займається по методиці Kumon :

  • розвиваються мислення, увага, пам’ять, дрібна моторика рук;
    виховуються посидючість, самодисципліна, прагнення до систематичних занять, віра у власні сили;
  • формуються навички вирізання, малювання, письма і рахунку.

     У Kumon пропонуються ігрові завдання, завдяки яким дитина починає розуміти, що займатися, – це цікаво і весело. Кожне завдання – це закінчений сюжет або навіть іграшка. Наприклад, треба намалювати ведмежаті доріжку, по якій він зможе вибратися з темного лісу або розрізати по лінії спіраль, щоб вийшла змійка.

   KUMON – це не лише механічне відпрацювання навички. Ці завдання привчають дитину до самостійності. Але не забувайте, що дітей треба обов’язково хвалити. Коли ви хвалите дітей, це підвищує їх самооцінку, вони починають вірити у свої сили, а самі заняття викликають у них тільки позитивні емоції. Вони самі хочуть займатися щодня. А це дуже важливо – адже так у дитини ще і виробляється корисна звичка до занять.

МОНТЕССОРІ ТЕРАПІЯ

17362822_1741303462847098_4031022198616779010_nIMG_2931Враховуючи сензетивні періоди розвитку дитини,  робота вчителя – реабілітолога була спрямована на сенсорну інтеграцію (діти віком від 1 до 5 років) та формування академічних навичок (діти від 5 до 10 років) дітей з інвалідністю.   В ході педагогічної роботи значна увага  приділяєтьсь індивідуальним та диференційованим заняттям, що пов’язано з віковими та психофізичними можливостями дітей.

IMG_7919

IMG_7900 За програмою Монтессорі, робота з дітьми з інвалідністю спрямовується на розвиток зорового сприйняття, запам’ятовування та практичного виділення пов’язаних з уявленням про колір, форму, величину предметів, їх кількість та розташування в оточуючому середовищі.   Під час занять по формуванню академічних знань, умінь і навичок  для дітей з інвалідністю, віком від 5 до 10 років, робота спрямовується на корекцію та розвиток розумових здібностей: засвоєння навичок рахунку, грамоти та читання, на розвиток логічного мислення, розвиток та корекцію концентрації, стійкості та об’єму уваги. У зв’язку з тим, що значна кількість дітей з інвалідністю не відвідують навчальні заклади даний напрямок роботи позитивно впливає на організацію життя у соціумі, сприяє адаптації дитини у повсякденному житті.

НЕЗВИЧАЙНА ТЕХНІКА РЕАБІЛІТАЦІЇ

IMG_20170403_112949

IMG_2991Пісочна терапія (дослівно – пісочна гра) – незвичайна техніка аналітичного процесу, під час якої дитина будує власний світ в мініатюрі з піску і невеликих фігурок. Дитина виражає на піску те, що спонтанно виникає протягом заняття. Піскотерапія показана для дітей з психосоматичними захворюваннями, з підвищеною тривожністю, страхами, з неврозами, з мовленнєвими порушеннями. У ході творчої гри з піском активізуються самозцілюючі резерви дитячої психіки, які виявляються за певних умов у процесі терапії. Символи і образи, що виникають під час ігор на піску, глибокодіагностичні і дозволяють спеціалісту вибудовувати індивідуальну програму корекції.  Пісок поглинає негативну психічну енергію дитини, стабілізує її емоційний стан і гармонізує психоемоційне самопочуття. Програма занять враховує усі сторони розвитку дитини: інтелектуальну, фізичну, емоційну та соціальну.

  За допомогою піскотерапії вирішуються  корекційні завдання: удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі; стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації; розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестептичної чутливості.