СЛУЖБА СОЦІАЛЬНОГО ПАТРОНАТУ

        Одним із структурних підрозділів Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів є служба соціального патронату.

        Соціальний патронат відповідно до Положення про службу соціального патронату, яке затверджене наказом по установі, забезпечує комплексне обстеження дитини-інваліда (виявлення соціально-психологічних, педагогічних, медичних потреб), проведення психологічної та педагогічної корекції, надання допомоги в оформленні документів (для отримання сім’єю різних видів соціальної допомоги та підтримки), розвиток допрофесійної орієнтації, вивчення житлово-побутових умов проживання і розробку реабілітаційною комісією індивідуальної програми реабілітації. Соціальний патронат дітей-інвалідів включає в себе декілька аспектів життєдіяльності, серед яких можна виділити: оволодіння дитиною-інвалідом основними соціально-культурними навичками, навичками спілкування, адекватної та безпечної поведінки, розвиток пізнавальної активністі, ставлення членів сім’ї до дитини-інваліда, становище дитини в сім’ї і залучення її до культурно-масової діяльності.

       Метою діяльності Служби є надання соціальної, педагогічної, психологічної допомоги дітям-інвалідам, які потребують постійного (повсякденного) стороннього догляду, за місцем їх проживання (вдома), забезпечення інтелектуального, фізичного, соціально-емоційного розвитку дитини-інваліда, попередження вторинних дефектів, пристосування сім’ї до задоволення потреб дитини, розвиток здібностей дитини до побутової, суспільної, майбутньої професійної діяльності.

          Завданнями Служби соціального патронату є: виявлення дітей-інвалідів; організація цілеспрямованої фахової допомоги сім’ї у вирішенні її соціальних і психолого-педагогічних проблем; діагностика рівня розвитку дитини-інваліда; надання пропозицій членами реабілітаційної комісії Центру щодо розроблення (внесення змін, доповнень) до індивідуального плану реабілітації; консультування сім’ї та навчання прийомам взаємодії з дитиною; психологічна підтримка сім’ї; сприяння координованій роботі всіх структурних підрозділів установи для надання комплексних реабілітаційних послуг дитині; формування соціально-педагогічної компетенції сім’ї – набуття членами сім’ї соціально-педагогічних знань і навичок, достатніх для реалізації завдань повсякденного життя, які виникають під час спілкування з оточенням; допомога сім’ї у створенні відповідних психолого-педагогічних умов виховання дитини, враховуючи її вік, індивідуальні особливості та потреби вчасного і всебічного розвитку.

         ВИДИ ПОСЛУГ СОЦІАЛЬНОГО ПАТРОНАТУ В УМОВАХ ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ

        Соціальний патронат – діяльність, яка забезпечує вивчення соціального та психологічного стану дитини-інваліда, направлена на надання допомоги зі стабілізації сприятливих відносин у сім’ї, відновлення у дитини-інваліда морального, психічного, фізичного стану, соціальних функцій, приведення індивідуальної поведінки у відповідність до загально визначених суспільних правил і норм.

       Соціально-психологічний патронат – діяльність, що реалізується в різних формах тривало наданої психологічної та соціальної допомоги дітям-інвалідам, що знаходяться в стані хронічної соціально-психологічної дезадаптації та емоційної напруги. Спеціалісти, які здійснюють психологічний патронат, проводять консультування, знаходять разом з батьками та дітьми-інвалідами альтернативні шляхи виходу з конфліктних ситуацій, виконують посередницькі функції між дитиною та її оточенням, допомагають знизити у неї почуття тривожності (при цьому слід кваліфіковано об’єднати членів сім’ї до процесу запланованих змін).

       Соціально-економічний патронат – діяльність, яка трактується як елемент соціального та реалізується через періодичне надання гуманітарної допомоги сім’ям, що її потребують (виражається у видачі спеціальної літератури, одягу, взуття, предметів гігієни, продуктів харчування).

       Соціально-дозвільний патронат – залучення дітей-інвалідів до культурно-масової діяльності: відвідування виставок, театрів, кінотеатрів, святкових та розважальних заходів.

        Соціально-правовий патронат – діяльність, спрямована на дотримання державних гарантій стосовно дітей-інвалідів, здійснення заходів  із захисту їх прав та законних інтересів.

       Медико-соціальний патронат – допомога в отриманні спеціалізованих медичних послуг дітям-інвалідам, які мають тяжкі форми захворювання опорно-рухової системи і потребують масажу, лікувальної фізкультури.

        Ключовим моментом в організації діяльності Служби соціального патронату є командний підхід – формування трансдисциплінарної команди, яка є найновішим напрямком в командній роботі. ЇЇ використовують під час взяття на облік дитини-інваліда, планування послуг, обговорення динаміки розвитку та результатів реабілітації. За цією моделлю один із спеціалістів здійснює основне представництво команди. Такий підхід звільняє дитину від контактів з великою кількістю людей, а, з іншого боку, розширює роль члена команди, як консультанта-практика, та забезпечує комплексність.

        Командний підхід у Службі соціального патронату створює ряд переваг: надання комплексної реабілітації щодо подолання або зменшення вад дитини-інваліда, проявів індивідуалізуючого захворювання, розвитку компенсаторних можливостей, загальних соціальних та індивідуальних якостей дитини-інваліда; зменшує ризик, що якась проблема дитини залишилася непоміченою; у батьків зникає необхідність постійно спілкуватися з ізольованими один від одного спеціалістами та самостійно співвідносити їх рекомендації.

       До трансдисциплінарної команди Служби соціального патронату входять спеціалісти: соціальний педагог, практичний психолог, вчитель-реабілітолог, вихователь, вчитель з трудового навчання, медична сестра, лікар. Кожен із суб’єктів має свої завдання, повноваження та функції.

        Головним когнітивним умінням спеціалістів при цьому залишається здатність аналізувати ситуацію. Діючи відповідно до Положення та посадових обовязків члени команди виконують різноманітні функції: доброзичливого і компетентного співрозмовника, помічника, посередника, радника, захисника, який має здатність стабілізувати ситуацію, що склалася, контролювати хід патронату на всіх фазах, долучати до вирішення проблем членів сім’ї, закріплювати успіхи.

        Спеціалісти трансдисциплінарної команди не менше 2-х годин на тиждень проводять індивідуальну роботу з кожною дитиною-інвалідом.

       В своїй роботі члени трансдисциплінарної команди керуються: посадовими інструкціями з визначеними посадовими обов’язками та кваліфікаційними вимогами; нормативними, законодавчими і правовими положеннями та актами, необхідними для виконання службових обов’язків; принципом дотримання конфіденційності інформації, що складає професійну таємницю.

       Для дітей-інвалідів, які перебувають на реабілітації у Службі і потребують більшої уваги від педагогів, кількість годин індивідуальної роботи може бути збільшено, а кількість дітей-інвалідів, яких обслуговує Служба, одночасно, відповідно, зменшено. Рішення щодо необхідних годин індивідуальної роботи рекомендується спеціалістами команди та погоджується адміністрацією, головою реабілітаційної комісії.

       Робота з кожною дитиною-інвалідом планується і здійснюється з урахуванням його індивідуальних можливостей та вікових особливостей, потреб і запитів. Спеціалісти визначають та застосовують найбільш прийнятні для кожної окремої дитини форми та методи роботи в її інтересах для забезпечення кращого засвоєння матеріалу, забезпечення психологічного комфорту та подолання обмежень.       

     Індивідуальні потреби, можливості та уподобання враховуються в індивідуальному плані реабілітації, згідно якого надаються послуги. Індивідуальний план реабілітації розробляється таким чином, щоб надавати право спеціалістам обирати та застосовувати різні, найбільш ефективні для кожної дитини методи роботи.

Етапи зарахування до Служби соціального патронату:

     1) звернення батьків (опікунів), письмова заява; 2) рішення реабілітаційної комісії Центру; 3) оформлення документів, необхідних для зарахування; 4) укладання договору; 5) складення індивідуального плану  реабілітації; 6) зарахування здійснюється відповідно до наказу про зарахування по установі.

      Тривалість надання послуг у кожному конкретному випадку визначається в залежності від індивідуального стану дитини-інваліда (не перевищує 75 днів), його потреб, а також мети та змісту послуг. Дані про термін надання послуг повинні зазначатися в індивідуальному плані реабілітації та договорі про надання послуг. 

     Одним із основних документів, на підставі якого відбувається зарахування та надання послуг дитині-інваліду, є договір про взаємну відповідальність, який укладається з батьками (опікунами) дитини.

      Договір укладається і підписується після проведення первинного оцінювання потреб дитини-інваліда й складається відповідно до індивідуальної програми реабілітації та визначає: обов’язковий обсяг та зміст послуг, які надаються дитині-інваліду  на безоплатній основі; права та обов’язки батьків (опікунів) та надавачів послуг, а також відповідального у випадку порушення умов угоди; термін надання послуг та термін дії договору умови припинення надання послуг.

             Договір укладається терміном на рік, але в разі необхідності термін дії подовжується, визначаються зміни обсягів та умов надання послуг (якщо такі є).

            Уповноважений представник установи перед підписанням договору повинен переконатись, що дитина-інвалід, батьки (опікуни) усвідомлюють призначення та зміст документа, права та обов’язки сторін.  Договір складається та підписується у двох примірниках, один з яких надається батькам (опікунам), другий – вноситься до особової справи.

Надання послуг може бути припинено:

        1) після закінчення призначеного терміну реабілітаційного процесу (дитина-інвалід може перебувати на реабілітації у Службі  75 днів); 2) за заявою батьків (опікунів); 3) через пропуски протягом 2-х тижнів без поважної причини, у разі визнання їх необгрунованими реабілітаційною комісію установи (після з’ясування всіх необхідних обставин); 4) у разі систематичного недотримання представниками батьками (опікунами) умов договору про послуги чи його грубого порушення; 5) у разі досягнення цілей, передбачених індивідуальною програмою реабілітації на підставі висновку трансдисциплінарної команди організації.